Дорослішання – це процес перетворення дитини на дорослу людину, процес поступового формування певних здібностей, що дозволяють задовольнити вимоги, які ставлять перед нею дорослі, майбутня роль батька, чоловіка, матері, дружини, працівника, члена суспільства й життя в цілому.

• У сфері інтелектуальних функцій:перехід від того, щоб у всьому спиратись на авторитети, до пошуку доказів; від концентрації на фактах, конкретики – до пояснень і базування на них; від мінливості та множинності інтересів до їх концентрації та стабільності.
• Формування емоційної сфери:від неврівноваженості, дитячих страхів, уникнення конфліктів до балансу, рівноваги, дорослої мотивації та прагнення вирішувати конфліктні ситуації.
• У сфері соціального функціонування:від страху бути знедоленим, наслідування, безпорадності й невизначеності – до прагнення усвідомленого почуття прийняття себе, до самостійності та соціальної заповзятливості.
• У сфері незалежності від батьків:від контролю батьків, опори на них і підпорядкування до самостійного контролю над своєю поведінкою й емоціями, до прагнення покладатись на себе самого й будувати дружбу з батьками.
• Формування почуття власної ідентичності:від нереалістичної самооцінки й постановки нездійсненних цілей, викликаних страхом перед соціальною оцінкою й несхваленням, до адекватного сприйняття власної особистості, самоповаги, спокійного прийняття чужої думки й оцінок себе, постановки реальних завдань і реалістичного планування.

Емоційний розвиток підлітка безпосередньо залежить від ступеня формування інтелектуальної зрілості, гормональних і фізичних змін, що відбуваються, а також від соціально-культурних чинників.

Емоційний розвиток характеризується:

• незвичайною інтенсивністю та жвавістю емоцій– емоції часто є вкрай важкими, коли дрібні інциденти можуть переживатись нарівні з «кінцем світу», а перед обличчям об’єктивно несуттєвих невдач виникає відчуття безглуздості життя; можливі часті суїцидальні думки й навіть самогубство через дріб’язкові причини;
• емоційною нестабільністю, лабільністю емоцій– характерні легкість і досить швидкий перехід із крайньої зневіри та смутку в ейфорію, тому надзвичайно важливо забезпечити пильний супровід дитини в усіх її переживаннях, важливо спрямовувати її діяльність так, щоб у пориві миттєвого поганого настрою вона не вчинила жодних дурниць; також характерний легкий перехід від почуття власної сили й потужності до зриву, психологічного знесилля, утрати віри у власні сили та можливості;
• безпредметністю емоцій– підліток часто не може визначити, чому йому сумно чи радісно, що викликало в нього занепокоєння й т. п.; причина такого стану криється в інтенсивних гормональних змінах, що впливають на роботу нервової системи.

Як уже згадувалось, величезний вплив на розвиток і формування підлітка мають соціально-культурні фактори й особливо сімейні взаємини. Максимально значущою в підлітковий період є підтримка, що надається батьками. Крім того, сім’я має дуже широкий спектр значень.

Фахівці

• Психолог
• Невролог
• Спеціаліст з проведення масажу