1️⃣ Дитина сама виросте з проблем із промовою
Може й так, але краще не пускати на самоплив.
Порушення мови може бути маркером інших серйозніших розладів. Наприклад, діти з РАС не звертаються з промовою до дорослих у 2 роки – просто повторюють слова, але не адресують їх людям.
Дитина може перерости проблеми з промовою, але від занять не буде гірше. Тим більше спочатку логопед проводить діагностику і лише потім складає програму та графік занять.

2️⃣ Дитину потрібно перевіряти на розлади мови лише після 5 років
Ні, треба звертатися раніше.
До 5 років мова дитини майже сформована – логопеду легше виправити порушення в більш ранньому віці. Мова розвивається у кілька етапів і на кожному є свої норми. Якщо батькам здається, що дитина відстає від них, краще звернутися до логопеда. Він проведе діагностику, зрозуміє, наскільки серйозним є порушення і чи потрібно з ним працювати.

3️⃣ Логопеди на заняттях лише грають.
Так, логопеди часто використовують ігрові практики. Це з віковими особливостями дошкільнят.
У дошкільному віці гра – провідний вид діяльності. Це означає, що через гру дитина висловлює емоції, отримує знання, будує стосунки. У дітей дошкільного віку гра займає більше часу у житті, ніж будь-яка інша діяльність.

4️⃣ Проблеми з мовленням у дітей від того, що батьки з ними «сюсюкають»
Скоріше навпаки. Що більше батьки «сюсюкають», то краще розвивається дитина.
Немовлята більше уваги приділяють «тонким», високим голосам, перебільшеним жестам та виразам обличчя. Дітям до року важливіший ритм, часте повторення тих самих слів. Це допомагає дітям розрізняти людей, об’єкти, запам’ятовувати явища навколишнього світу.

5️⃣ Логопедія взагалі не ефективна
Ні. Цей міф виник через некоректно проведене дослідження.
У 2000 році у Великій Британії провели дослідження: частина дітей з мовними порушеннями займалася з логопедом, частина не ходила до фахівця. Через рік діти з першої групи говорили не краще за дітей із другої групи. Дослідники прийшли до висновку, що заняття з логопедом не ефективні.
Але дослідники припустилися помилки — діти з першої групи займалися менше ніж годину на тиждень. Цього мало, тому ефективності дослідники не виявили.